Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської
ради
Комунальний заклад «Інноваційно – методичний центр»
Відділ освіти виконкому Дзержинської районної у місті
ради
Можем в купі ми зростати,
людям користь дарувати
Роботу виконала:
Видрич Каміла Вікторівна,
учениця 3 класу Криворізької
загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 63
Керівник:
Чабаненко Тетяна Володимирівна,
вчитель початкових класів
Кривий Ріг
2016 рік
План
І. Вступ
……………………………………………………………………………
ІІ. Інкубація – процес важкий, але важливий.
……………………………………
1.
Як правильно
відібрати яйця. …………………………………………..
2.
Робота інкубатора
та закладка яєць. ……………………………………
3.
Перші години життя
– «Я з’явився на світ…»…………………………
4.
Розвиток пташеняти.
……………………………………………………
5.
Харчування пташенят
та умови росту………………………………….
6.
Продовження роду –
справа честі ……………………………………. .
ІІІ. Висновок………………………………………………………………………...
Додатки ……………………………………………………………………………..
Вступ. Актуальність дослідження
Я народилась в селі
Володимирівка, Апостолівського району Дніпропетровської області. Мої батьки
змалку привчили мене до домашнього господарства та догляду за домашніми
тваринами.
Мені завжди було цікаво –
звідки береться нове господарство, якщо восени ми його вирізаємо. Коли моя
родина переїхала до Кривого Рогу, можливості доглядати за господарством я не
мала, проте вирішила запитати у прабабусі – як з’являється нове господарство і
що для цього потрібно. Прабабуся почала мені розповідати про висиджування пташенят
квочкою, що для цього потрібно і мені це стало цікаво. Коли вчитель повідомила про
конкурс дослідницьких робіт, я вирішила провести свій власний експеримент по розведенню
та розвитку домашньої птиці і взяти участь у конкурсі – захисті «Квітневі читання».
Сьогодні ми спробуємо довести, чи можна створити однакові умови для
висиджування та розвитку курчати, каченяти та гусеняти. Скільки потрібно часу
для повноцінного розвитку дорослого птаха.
Актуальність
даної теми полягає в тому, що в наш час, коли настала економічна криза дуже
важко і не дешево купувати свіже і корисне м’ясо та яйця. Тому люди
замислюються над розведенням домашньої птиці вдома. Мої батьки теж почали
розводити птахів вдома. Я почала спостерігати за тим, яку краще птицю
розводити, як створити невибагливі умови для висиджування яєць, та як працює
інкубатор.
Люди звикли, що висиджування пташенят справа дорослих птахів і не знають,
що в домашніх умовах можна виростити цілком дорослу, здорову птицю, не
затрачаючи на це багато часу.
Купуючи свіже м’ясо та яйця люди витрачають великі кошти, і не знають, що птахів
можна розводити вдома і заробляти гроші для себе та родини.
Гіпотеза нашого дослідження полягає втому, шо птахів різних
порід можна вивести в будь – яку пору року, в різній кількості і в одному
інкубаторі.
Мета дослідження
·
поглибити та
систематизувати знання природознавства та основ здоров’я про організм людини та
його роботу;
·
дослідити чи можна
вирощувати птахів в домашніх умовах, їх користь;
·
навчитися
користуватися довідковою літературою, проводити досліди, робити висновки;
·
виховувати активну
життєву позицію, розвивати дослідницькі якості.
Очікуванні результати
·
уміння
користуватися літературою для пошуку інформації;
·
початкові навички
роботи з комп’ютерною технікою та відеоапаратурою, Інтернетом;
·
уміння проводити
досліди та робити висновки;
·
уміння виступати
перед аудиторією.
Істрорія дослідження розведення птахів
В природі все взаємопов’язано. Сама природа створює
багато умов для розвитку тварин - їм же
тільки доводиться пристосуватись до температурного режиму, умов проживання та
вологості.
Так, наприклад, великоногі кури, які не висиджують своїх
пташенят, закопують свої яйця в купу гнилого листя, яке виділяє багато тепла.
Черепахи заривають свої яйця в пісок, де й вилуплюються
маленькі черепашки.
Всі ці спостереження привели людство до того, що можна
вивести пташенят без квочки.
Уже дві - три тисячі років тому в Єгипті та Китаї
використовувались печі – інкубатори. В кожну камеру цих печей клали до 7000
яєць. Нажаль, пристроїв для досліджень не було, тому температуру яйця
вимірювали, приклавши його до повіки ока.
Навіть використовували самих людей для виведення
пташенят. Люди – інкубатори складали яйця в риболовні сіті і гріли їх своїм
тілом.
За довго до нашого часу в Китаї будували фабрики для
виведення курчат та гусят методом «холодної інкубації». Це дуже складний і
довготривалий процес. Яйця закладали в спеціальну корзину (до 5000). На дно
корзини клали рисовий м’якшиш. Потрібно було слідкувати за яйцями, постійно
перемішувати. На третій день піч, яка підтримувала тепло переставала працювати
і пташенята виростали від тепла, яке самі ж і виділяли.
Інкубація – процес важкий, але важливий.
Курка – птах, який супроводжує людину уже тисячу років.
Людина піклується про неї і в вдячність отримує – м’ясо, яйця, пух та пір'я.
Зазвичай птахи виводять своє потомство навесні, початку літа. Яєць під куркою
чи качкою можна побачити небагато. Потрібен постійний контроль за тим, щоб не
пропустити всі процеси (зігрівання, перевертання, коли проклюниться курча.). В
інкубаторі ж навпаки, можна закладати багато яєць, налагодити систему
автономного освітлення, температурний режим.
В нашому дослідженні ми спробуємо одночасно в інкубаторі
вивести курчат, каченят, гусенят.
Перш, ніж покласти яйця до нашого інкубатора, ми навели в
ньому ідеальну чистоту. Адже коли вилупляться пташенята, їм стерильне
приміщення аби запобігти інфекційним
захворюванням.
Для закладки яєць в інкубаторі ми взяли запліднені яйця
домашніх птахів. Яйця відбираємо за масою, формою, якістю шкарлупки. Для інкубації потрібні яйця середнього
розміру, з жовтком по середині при просвічуванні. Маса яйця має бути вагою 50 –
60 грамів (для курей), 75 – 90 грамів (для качки), 130 – 180 грамів (для
гуски). Яйце потрібно відбирати середніх
розмірів, правильної форми, без пошкоджень.
Після відбору за зовнішніми якостями і просвічуванням,
яйця ми помістили в лотки інкубатора для прогрівання. Температура повинна бути
37,5 – 38 градусів, вологість 65 – 70 % протягом 4- 5 годин. Після прогрівання
лотки ми вийняли і перемістили в приміщення де зберігали
їх в сухому місці при температурі 8 – 15 градусів не більше 6 днів.
Дослід 1. Коли ми закладали яйця, то я провела дослід - 3 яйця поклала не прогрітими. В результаті
процесу інкубації непрогріті яйця вилупились пізніше на 2 дні. Висновок - для повноцінного розвитку пташенят, яйця
повинні пройти процес прогрівання.
Курині та качині яйця ми поклали вертикально, гострим
кінцем у низ, гусячі – горизонтально. В інкубатор ми поставили лотки так, щоб один
край був вище за інший. Це дасть змогу яйцям не скочуватись вниз. Робимо
висновок – підготовчий процес займає неабиякий час і вимагає відповідальності.
Наш інкубатор оснащений електролампами, які працюють від
стабілізатора, термометром, який слідкує за температурою всередині,
вентиляційними отворами, та банкою з водою, що слугуватиме режимом вологості.
На верхню полицю ми помістили лотки з куриними та
качиними яйцями, так як їм потрібна температура не вище 24 градусів. На нижню – з гусячими, бо для них температура
повинна бути 26 – 28 градусів.
Проаналізувавши літературу та поспілкувавшись з
прабабусею я дійшла висновку, що температурний режим потрібно дотримуватись,
аби запобігти перегріванню яєць.
Дослід 2.
Для повноцінного вилуплювання курчат потрібно 21
днів, а для каченяти та гусеняти 30 день. Термін одночасної появи не збігався і
я проекспериментувала. Вирішила збільшувати температуру в інкубаторії для
качиних та гусячих яєць, а для того, щоб не перегрівалися яйця курей – частіше
провітрювала та зволожувала інкубатор. Через 21 днів з’явилося лише курчатко,
інші яйця залишилися без змін.
Робимо висновок. Якщо змінити один з процесів роботи інкубатора, але
забезпечити рівноцінну роботу інших чинників ,то на світ все рівно не з’явиться одночасно дві різні птиці. Не можна порушити
процес природи.
Пташенят я тримала
в інкубаторі 12 годин до повного висихання. Потім пересадила в коробки для
молодих пташок, забезпечивши постійний тепловий режим.
Температура в коробках
повинна бути 36 градусів.
Народжених пташенят я годувала спеціальним кормом з вітаміном D, магнієм та
кальцієм до 1 місяця. А потім кормом для дорослих птахів.
Дослід 3.
Потім проекспериментувала. Для курчат наливали кип’ячену
воду з відповідними вітамінами, а каченят поїли звичайною відстояною водою. Для
гусенят наливали слабий розчин марганцівки.
В результаті деякі каченята почали хворіти. Робимо висновок, що птахів
треба поїти кип’яченою водою з вітамінами.
Через деякий час я поїхала на канікули до бабусі, а коли
повернулася, то не впізнала своїх улюбленців. Вони підросли, стали активними,
порівняно з народженням. Зараз моє господарство стало самостійними дорослими
птахами, які готуються до продовження роду. Скоро разом з батьками ми будемо
закладати яйця цих птахів для розведення їх порід. Почнеться безприривний
процес еволюції тварин.
Зараз ми серйозно займаємось розведенням птахів, продаємо
м’ясо та яйця – тим самим поповнюємо бюджет родини.
Висновок
Мені було дуже
цікаво працювати над дослідженням. Ми прослідкували розвиток птахів, створили однакові
умови для їх розвитку. Довели, що кури, качки та гуси можуть вилупитись в
одному інкубаторі. І сподіваюсь, що мої дослідження зацікавлять інших дітей,
які не тільки знатимуть про птахів, а умови при яких можна їх розводити й вирощуватимуть
вдома, і поповнюватимуть бюджет своєї сім'ї.
Немає коментарів:
Дописати коментар